КУПИН – село (кол. містечко) Городоцького р-ну Хмельницької обл. Центр сільської ради, підпорядк. села Велика Левада, Мала Левада. Містечко Купин було райцентром (1923-1931). Знаходиться за 9 км на півд. від Городка, за 11 км від залізн. станції Вікторія, 1 км від автомагістралі Кам'янець-Подільський–Хмельницький. Загальна територія сільради: 3818 га. Населення сільради станом на 1.01.2016 було 1229, населення Купина 615 осіб (станом на 1.01.2016). Відоме з 1407 р., володарем Купина був Богуслав зі Стахова. Село мало 8 димів і 3 плуги-лани. У 1542 р. – 2 плуги, 1578 р. – 4 плуги. У XVI ст. власниками містечка були Замойські, у 1637 р. Олександр Замойський продав поселення Миколі Гербурту. Існує версія ніби Гербурти запросили у Купин кармелітів і заснували тут монастир – письмових свідчень про це немає, достеменно перебування кармелітів у Купині зафіксовано лише з 1745 р. В 1661 р. поселення зруйнували татари, тоді кармелітська обитель сильно постраждала. Пізніше монахи повернулися до Купина, певний час мешкали в дерев'яному будиночку.
З кінця XVII ст. Купин дістався спадкоємцям Сверчів і Гербуртів по жіночій
лінії – Калиновським і Лянцкоронським. Потім володарем Купина була Сусанна
Гербурт з Фульштина, яка передала
Купин, як придане своєму нареченому Франциску Стадницькому зі Жмигорода. Згодом
Терезія Граб'янко зі Стадницьких 1886 р. продала містечко Любінському.
Територією
села протікає річка Смотрич, по якій у 15-16 ст. везли різні товари до Дністра,
звідти доправляли до Чорного моря . На той час Купин був торговим центром. В 1653
р. на територію Купина ввійшли війська Б. Хмельницького.
Купин був під пануванням Туреччини (1672-1699), з 1699 – відійшов до Польщі. На Купин неодноразово робив наскоки козацько-селянський загін Варлана, чинив розправу над гнобителями.
В Купині 1455 р. побудовано млин, який діяв до 2005 р. Збереглися
рештки середньовічного замку. 1772 р. споруджено дерев’яну 3-х купольну церкву, яку в 1833 р. перетворено на костьол. На території Купина в 1821 р. побував
Устим Кармелюк, а в 1846 році через села сільської ради у складі археолог.
експедиції проїжджав Т.Г.Шевченко. У 1881 р. в приміщеннях келій відкрили
церковноприходську школу, наприкінці ХІХ ст. споруду взагалі розібрали. У другій половині ХІХ ст. діяли свічковий та шкіряний
заводи, аптека та однокласне народне училище; працювало близько 70 ремісників.
У містечку діяла синагога, два молитовних будинки, церква, католицька каплиця.
Наприкінці ХІХ-поч. ХХ ст. Купин, як торгове місто,
належав баронесі Марії Йосипівні Інскуль фон Гильденбадт. Містечко мало 50
крамниць, 6 гончарних заводів, цегельню, водяний млин, аптека з прийомним
покоєм, міністерське однокласне училище, волосне правління, сільський банк,
міщанське правління, чайна з читальнею, попечительство про народну тверезість,
6 заїжджих дворів. В 1882-94 рр.
купинську парафію обслуговував священик Олександр Григорович Богацький, в
родині якого панував культ любові до України. Його дітей (а було їх 16) -Дмитра,
Михайла, Лідію, Олену в 20-30-х роках більшовики заарештували, знищили в
сталінських таборах.
Купином пролягали фронтові дороги, в роки національно-визвольних
змагань точилися запеклі бої. 5 серпня 1914 року під Купином почався перший бій Першої світової війни.
Домовини
з тілами Стадницьких, які зберігалися у криптах костелу, більшовики спалили
пасхальної ночі 1918 р.
Купин – своєрідний туристично-рекреаційний центр: діє
найбільший в області рукотворний водоспад
Шум, довжина якого понад 60 м. Купинський водоспад розташований в
середній частині течії Смотрича, вода біжить з-під Старого (турецького) моста
по скелі, падає з висоти понад три метри.
В роки радянської влади на
території Купина діяв колгосп « Паризька
комуна », згодом « Прогрес ». Нині в Купині діє ЗОШ І-ІІ ст., дитячий садок «Водограй»,
амбулаторія загальної практики сімейної медицини, дільнична лікарня
ветеринарної медицини, приватні магазини, бібліотека, поштове відділення.
Відомі люди:
Павло Богацький – письменник-модерніст, редактор ж.
"Українська хата" (1909-14);
Юрій-Георгій Богацький – просвітянин,
юрист, випускник Варшав. ун-ту, з 1920 – на еміграції, помер в
Аргентині;
Олександер Томаш Стадніцький — кам'янецький підкоморій, дідич, був похований в костелі кармелітів Купина;
Відомі люди сьогодення:
Осядла Е. С.- кандидат медичних наук;
Загорецький І. А. – заслужений архітектор;
Родак А. І. – кандидат технічних наук;
Корчинський А.А. – кандидат сільськогосподарських
наук;
Круцькевич М.М. – науковець.
Місцеві поети:Антончук Г.Ф.,Босак М.Г.,Борищук В. І.,
Медвецька М. Л.
Літер.: E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998.— 243 s.; Нагорний Я. Жанрово-стильові аспекти творчості
Павла Богацького [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / Нагорний Ярослав Володимирович ; Терноп. нац.
пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. — Тернопіль, 2015.— 19 с.
На Хмельниччині знайшли
невідомий стародавній замок
У селі Купин, що на півдні Хмельницької області, знайдено рештки середньовічного замку16 листопада 2015, 19:30
Як повідомляє Depo.Хмельницький із посиланням на "Збруч", до наших днів від стародавнього укріплення збереглися лише оборонні вали, рови та контрфорс – залишки вежі. Сьогодні на території замку є давній кіркут – єврейський цвинтар.
Оборонне укріплення захищало місцеве населення від татарських набігів.Досі про замок майже нічого не було відомо. Про його рештки згадує у своїй доповіді 1901 року подільський краєзнавець Юхим Сіцінський "Археологическая карта Подольской губернии".
Немає коментарів:
Дописати коментар